КОРОТКО ПРО ЗАКАРПАТТЯ
За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1288,2 тис. чоловік (на 01.01.98), або відповідно 2,1 і 2,5 відсотка території і населення України. Територія області поділена на 13 адміністративних районів (Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський) і 3 міста обласного підпорядкування, 295 сільських та селищних рад. Область налічує 10 міст, 20 селищ міського типу, 579 сіл. На її території поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту.

Близько 80 процентів території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря.


НАЦІОНАЛЬНОСТІ ЗАКАРПАТТЯ
Загалом на території Закарпаттi проживає близько 76 представникiв рiзних нацiональностей:
1. УКРАЇНЦI-РУСИНИ - 78,4% / 976,479: більшість території Закарпаття.
Закарпатськi українцi подiляються на 3 етнографiчнi групи:
Бойки - Воловецький, Мiжгiрський райони.
Лемки - Великоберезнянський район.
Гуцули - Рахiвський район.
2. УГОРЦI - 12,5% / 155,711: Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Хустський райони.
3. РОСIЯНИ - 4% / 49,458: Ужгород, Мукачево, Свалява, Чоп.
4. РУМУНИ - 2,4% / 29,485: Солотвинський регiон
5. ЦИГАНИ - 1% / 12,131: Ужгород, Берегово, Свалява, Королево, Мукачево, Вилок.
6. СЛОВАКИ - 0,6% / 7,329: Ужгородський район.
7. НIМЦI - 0,3% / 3,478: Павшино, Синяк, Усть-Чорна, Тячiв, гiрськi села.
8. ЄВРЕЇ - 0,2% / 2,639: Ужгород, Мукачево, Хуст.
9. БIЛОРУСИ - 0,2% / 2,521: Ужгород, Мукачево.
10. ЧЕХИ, ПОЛЯКИ, ІТАЛІЙЦІ, ВІРМЕНИ, АЗЕРБАЙДЖАНЦІ, та iншi нацiональностi - 0,6% близько 2000: Ужгород, Мукачево, Хуст.


Видатні люди Міжгірщини
Верховина багата на талановитих людей, що прославили її. В Міжгір’ї народився поет, публіцист, громадський діяч В.С.Гренджа-Донський, лауреат Шевченківської преміі поет Петро Скунць, молодий науковець, письменник Михайло Рошко, поет Олексій Янчик-уродженець Верхнього Студеного, прозаїк Андрій Дурунда народився в Рекітах письменник Володимир Фединишинець родом з Репинного, професор зав. відділенням давньої української літератури інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України Олексій Мишанич з Верхнього Студеного, зав.кафедрою філософії України педагогічної Академії м.Стаханов професор Михайло Шегута з Вучкового, доктор філологічних наук Микола Зимомря з Голятина, звідси і доктор філологічних наук УжДУ Михайло Сюсько, з Ізок декан факультету романо-германської філології УжДУ Степан Бобинець та зав.кафедрою російської філології Іван Сенько, виходець з Міжгір’я доктор історичних наук Микола Вегеш. Голова Центрвиборчкому Михайло Рябець народився в Пилипці.


Видатні люди Великоберезнянщини
Великоберезнянщина дала світові чимало видатних вчених, митців, письменників. Серед них треба назвати академіків, вихідців з с. Малий Березний медика Михайла Ганича та літературознавця Василя Мегелу. Міністром лісової промисловості УРСР у 70-і роки був виходець з с. Кострина Іван Грунянський. Генералом міліції і публіцистом був виходець з с. Волосянка Олексій Лялько. Відомим чеським журналістом і письменником післявоєнних часів став Степан Лютянський з с. Волосянка, художником у США – Іван Козак з Великого Березного, поетом української діаспори у Німеччині – Юрій Каваль з Костринської Розтоки. Головним диригентом Львівського оперного театру довгий час був великоберезнянець Ігор Лацанич. Членом спілки художників України був Михайло Романишин з Великого Березного. У райцентрі народився і виріс відомий журналіст Федір Зубанич. У республіці і області знають журналіста Іллю Ільницького (с. Люта), лінгвіста і журналіста Івана Раковського (с.Ставне). Заслуженими артистами України стали співачки з Великого Березного. Марія Зубанич та Надія Пудгородська. Нещодавно докторами наук УжДУ стали великоберезнянці Ярослав Базель та Михайло Пітюлич.


Видатні люди Воловецького району
Верховинський край багатий талановитими, діяльними особистостями, які прославились у літературі, мистецтві, суспільно-політичному житті. Це письменники Лука Дем’ян з с.В.Ворота, Олекса Улинець з с.Тишів, Василь Щерицький - депутат Чехословацького парламенту 20-30 рр. із с.Лази, Василь Пагиря із с.Щербовець, Федір Могіш та Марія Ігнатишин із с.Скотарського, поетеса Софія Малильо та Іван Грига - депутат сейму Карпатської України з Верхніх Воріт. Далеко відомі за межами Воловеччини співачка Віра Баганич із смт. Воловець, Заслужений артист Білорусії Юрій Павлишин, академік Георгій Калитич з Біласовиці; ректор УжНУ, академік Володимир Сливка із Тишова; генерал-лейтенант міліції Іван Мотринець. У Воловці виросли і отримали путівки в життя Антон Антонович Лявинець, доктор медичних наук, професор, очолює Міжнародний центр реабілітації важкохворих дітей в м. Будапешт і Іван Антонович Лявинець - єпископ греко-католицької церкви Чеської Республіки.


Видатні люди Іршавщини
Гарна природа, мальовничі гори, стрімкі гірські ріки, висока духовність та моральність жителів, їх прагнення рости і вдосконалювати себе і світ, сприяють тому, що майже в кожному селі народжувалися та народжуються люди, що стали і стають відомими і знаменитими.
У селі Імстичево народився Іван Зейкан - філософ і поліглот, педагог і майстер. Він водив російського царя Петра І по країнах Європи, вчив його іноземних мов та був домашнім учителем, його сина. У Білках народився і жив найсильніший свого часу чоловік у світі — Іван Фірцак-Кротон. У 1999 році на честь 100- річчя з дня його народження в селі проводилося всеукраїнське свято богатирської сили.
У цьому ж селі виріс заслужений артист України, співак і композитор Степан Гіга. Із найвідоміших людей, що народилися в селі Осій, слід назвати народного артиста України Івана Поповича, письменників Федора Потушняка та Івана Петровція.
У селі Суха народився лауреат державної премії ім.Т.Г.Шевченка Дмитро Кремінь.
У Кушниці завершила свій земний путь поетеса, яка писала вірші на німецькій мові і публікувала їх на мові оригіналу та в перекладах у пресі Німецької Демократичної Республіки та німецькомовній пресі Радянського Союзу ~ Ольга Рішаві.
У Броньці народився член спілки художників України Василь Філеш.
Лауреат державної премії ім.лесі Українки, доктор педагогічних наук,професор Степан Жупанин народився в Іршаві.
В с.Довгому написав свої найкращі пісні композитор Михайло Машкін. Його іменем названо одну з вулиць села, його ім'я носить всеукраїнський фестиваль пісенної творчості, який щороку традиційно тут проводиться.
З Довгим пов’язаний тривалий період життя філософа та поета Василя Довговича. Тут написала багато дитячих творів Марійка Підгірнянка, яка виховувала у Довгому онуків Івана Франка-дітей його дочки Анни.Тут народився член національної спілки художників України Василь Бердар. У цьому селі живе заслужений діяч культури Василь Гичко. Заслужений працівник культури України Юрій Глеба теж довжанин. Директор Інституту Української мови Академії наук України, член-кореспондент НАН України Василь Німчук – виходець із мальовничого села Довге. Академік академії технологічних наук професор Василь Якуб, професори Юрій Попик та його брат Михайло Попик, професор Іван Боднар, ряд кандидатів наук виросли в Довгому. Багато років тут жив і працював відомий містик, письменник і дисидент Йосип Тереля. Тут живуть: відомий художник Юлій Мошак, лауреат всеукраїнських пісенних фестивалів Тетяна Кузан та член спілки письменників України Василь Кузан.
У кожного, хто хоч раз побував у гостинному і багатому на добро та красу Іршавському районі,з’являється бажання приїхати сюди ще і ще. Помилувавшись Боржавою та Іршавкою, послухавши спів птахів, напившись джерельної води, проїхавши у вагоні вузькоколійки ніби потрапляєш у старі добрі часи початку XX століття, де був мінімум цивілізації і максимум спілкування. Саме це і приваблює сюди туристів.
ПРО ЗАКАРПАТТЯ
ЗАПРОШУЄМО
наших земляків на зустрічі закарпатців Рівненщини, які проходять кожного останнього четверга місяця.
тел. (050) 912-90-50
Copyright © Закарпатське земляцтво Рівненщини 2005
Всі права захищені
Курси валют НБУ
КУРСИ ОРАТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Вперше у Рівному!
тел. 63-63-99
моб. 097 25-222-40